Виховна робота закладу освіти
Виховна система школи – спосіб організації життєдіяльності та виховання всіх членів шкільного співтовариства, сукупність взаємодіючих компонентів, що і сприяє розвитку особистості та колективу.
ОСНОВНІ КОМПОНЕНТИ ВИХОВНОЇ СИСТЕМИ Хг № 145
ПЕРШИЙ КОМПОНЕНТ – КООРДИНАЦІЙНО-ГРУПОВИЙ КОМПОНЕНТ
СКЛАДОВІ ЕЛЕМЕНТИ КОМПОНЕНТА:
1. УЧНІ, ДИТЯЧА ОРГАНІЗАЦІЯ “ВЕСЕЛКА”.
2. КЛАСОВОДИ ТА КЛАСНІ КЕРІВНИКИ.
3. АДМІНІСТРАЦІЯ, ПЕДАГОГІЧНА РАДА.
4. КООРДИНАТОРИ (ЗАСТУПНИК ДИРЕКТОРА З ВИХОВНОЇ РОБОТИ ТА ПЕДАГОГ-ОРГАНІЗАТОР).
5. ШКІЛЬНЕ МЕТОДИЧНЕ ОБ’ЄДНАННЯ КЛАСНИХ КЕРІВНИКІВ.
6. БАТЬКИ УЧНІВ (БАТЬКІВСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ, РАДА ШКОЛИ, БАТЬКІВСЬКІ КОМІТЕТИ КЛАСІВ).
7. ПРЕДСТАВНИКИ ГРОМАДСЬКОСТІ.
8. ВЧИТЕЛІ-ПРЕДМЕТНИКИ, ЯКІ СКЛАДАЮТЬ ЄДИНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ ПРОСТІР.
НАЙБІЛЬШ ВАЖЛИВОЮ ЧАСТИНОЮ КООРДИНАЦІЙНО-ГРУПОВОГО КОМПОНЕНТІВ Є УЧНІ ШКОЛИ. З ОДНОГО БОКУ, ВОНИ – ПОВНОПРАВНІ СУБ’ЄКТИ СВОГО РОЗВИТКУ, ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ШКІЛЬНОГО КОЛЕКТИВУ, СТВОРЕННЯ ВИХОВНОЇ СИСТЕМИ, А З ІНШОГО БОКУ – ОБ’ЄКТИ ПРОДУМАНО-СФОКУСОВАНОГО І МИМОВІЛЬНОГО ВПЛИВУ В ПРОЦЕСІ СПІЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ЩО КУЛЬТИВУЄТЬСЯ В ШКІЛЬНОМУ КОЛЕКТИВІ.
ГОЛОВНЕ ЗАВДАННЯ КЛАСОВОДІВ ТА КЛАСНИХ КЕРІВНИКІВ – СТВОРЕННЯ УМОВ ДЛЯ РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ УЧНЯ. ДОСЯГАЄТЬСЯ ЦЕ ОРГАНІЗАЦІЄЮ ТА ПРОВЕДЕННЯМ ВИХОВНОЇ РОБОТИ З КЛАСНИМ КОЛЕКТИВОМ ТА ДІЯЛЬНІСТЮ В СОЦІУМІ. СЮДИ ВХОДЯТЬ:
А) ГУРТКИ, ФАКУЛЬТАТИВИ, СПОРТИВНІ СЕКЦІЇ;
Б) ВИВЧЕННЯ УМОВ ЖИТТЯ УЧНІВ, ВІДВІДУВАННЯ ВДОМА, ВИЗНАЧЕННЯ КОЛА СПІЛКУВАННЯ УЧНІВ У ШКОЛІ ТА ПОЗА НЕЮ;
В) СПІВПРАЦЯ З СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЮ СЛУЖБОЮ ШКОЛИ ТА БІБЛІОТЕКОЮ.
БАТЬКИ НЕ ПОВИННІ ЗАЛИШАТИСЯ ПОЗА РАМКАМИ ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ, ЇХ СЛІД АКТИВНО ЗАЛУЧАТИ ДО УЧАСТІ У РОБОТІ БАТЬКІВСЬКОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ, У РОБОТІ БАТЬКІВСЬКОГО КОМІТЕТУ ШКОЛИ ТА КЛАСІВ, ВИХОВНИХ ЗАХОДАХ.
ДРУГИЙ КОМПОНЕНТ – ЦІННІСНО-СМИСЛОВИЙ КОМПОНЕНТ
ЦІННІСНО-СМИСЛОВИЙ КОМПОНЕНТ ВКЛЮЧАЄ В СЕБЕ:
1. МЕТУ І ПРИНЦИПИ ВИХОВАННЯ.
МЕТА ВИХОВАННЯ:
ГОЛОВНОЮ МЕТОЮ ВИХОВАННЯ Є СТВОРЕННЯ НЕОБХІДНИХ УМОВ ДЛЯ САМОВИЗНАЧЕННЯ І САМОРЕАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ.
ПРІОРИТЕТНИМИ ЗАВДАННЯМИ У ВИХОВНІЙ РОБОТІ ШКОЛИ Є:
-
РЕАЛІЗАЦІЯ ОСОБИСТІСНО ОРІЄНТОВАНОГО ПІДХОДУ В НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ;
-
ЗАЛУЧЕННЯ МОЛОДІ ДО НАЦІОНАЛЬНОЇ ТА СВІТОВОЇ КУЛЬТУРИ;
-
ЗБЕРЕЖЕННЯ МОРАЛЬНОГО ТА ФІЗИЧНОГО ЗДОРОВ’Я ПІДРОСТАЮЧОГО ПОКОЛІННЯ;
-
ВИХОВАННЯ ПАТРІОТИЗМУ, ГРОМАДЯНСЬКИХ ЯКОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ;
-
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ДЛЯ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ШКОЛЯРІВ, ВИХОВАННЯ В НИХ ЖИТТЄВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ.
ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ЦИХ ЗАВДАНЬ У ШКОЛІ БУВ РОЗРОБЛЕНИЙ ПЛАН ВИХОВНОЇ РОБОТИ НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ТА ОКРЕМІ ПЛАНИ, ЯКІ БУЛИ ЗАТВЕРДЖЕНІ НА ЗАСІДАННЯХ МЕТОДИЧНИХ ОБ’ЄДНАНЬ КЛАСНИХ КЕРІВНИКІВ. ЦІ ПЛАНИ ОХОПЛЮТЬ ВСІ НАПРЯМКИ ВИХОВАННЯ: ПАТРІОТИЧНЕ, ПРАВОВЕ, МОРАЛЬНЕ, ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНЕ, ТРУДОВЕ, ФІЗИЧНЕ, ЕКОЛОГІЧНЕ, ПРЕВЕНТИВНЕ ТА ВКЛЮЧАЮТЬ У СЕБЕ КАЛЕНДАРНІ, ТРАДИЦІЙНІ ШКІЛЬНІ СВЯТА, ЗАХОДИ, КОНКУРСИ, МІСЬКІ ЗАХОДИ ЩОДО ВТІЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ «ДІТИ УКРАЇНИ», «КОМПЛЕКСНОЇ ПРОГРАМИ ПРОФІЛАКТИКИ ЗЛОЧИННОСТІ І БЕЗДОГЛЯДНОСТІ», «ПРОГРАМИ ПРОФІЛАКТИКИ ВІЛ-ІНФЕКЦІЇ», «НАЦІОНАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ ВІДРОДЖЕННЯ ТА РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА», ЗАХОДИ ЩОДО ЗМІЦНЕННЯ МОРАЛЬНОСТІ ТА УТВЕРДЖЕННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ ТА ІН. ЦЕЙ КОМПОНЕНТ Є ОСНОВОЮ ФУНКЦІОНУВАННЯ І РОЗВИТКУ ВИХОВНОЇ СИСТЕМИ ШКОЛИ.
ТРЕТІЙ КОМПОНЕНТ – ІНДИВІДУАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНИЙ КОМПОНЕНТ
ІНДИВІДУАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНИЙ КОМПОНЕНТ МІСТИТЬ У СОБІ:
1. СУКУПНІСТЬ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ, ЯКІ ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ.
2. ВИХОВНІ ФУНКЦІЇ.
3. КЕРУВАННЯ І САМОВРЯДУВАННЯ ВИХОВНОЇ СИСТЕМИ.
ЦЕЙ КОМПОНЕНТ ВИКОНУЄ РОЛЬ ГОЛОВНОГО ЧИННИКА, КОТРИЙ ЗАБЕЗПЕЧУЄ ВПОРЯДКОВАНІСТЬ І ЦІЛІСНІСТЬ ВИХОВНОЇ СИСТЕМИ.
ВИБІР ЗМІСТУ, ДОСКОНАЛОСТІ ФОРМ І МЕТОДІВ ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА СПІЛКУВАННЯ УЧНІВ У ШКІЛЬНОМУ КОЛЕКТИВІ ПЕРЕБУВАЄ У ТІСНОМУ ЗВ’ЯЗКУ З ФУНКЦІЯМИ ВИХОВНОЇ СИСТЕМИ: - ОСВІТНЯ; - ВИХОВНА; - ЗАХИСНА; - КОМПЕНСУЮЧА; - ІНТЕГРУЮЧА І КОРЕГУЮЧА.
ЧЕТВЕРТИЙ КОМПОНЕНТ – КОМУНІКАТИВНИЙ
ВІН СКЛАДАЄТЬСЯ З ТАКИХ ЕЛЕМЕНТІВ:
1. ВІДНОСИНИ В СУСПІЛЬСТВІ ДІТЕЙ І ДОРОСЛИХ.
2. ВНУТРІШНІ І ЗОВНІШНІ ЗВ’ЯЗКИ ВИХОВНОЇ СИСТЕМИ.
ФОРМУВАННЯ ВНУТРІШНЬОГО І ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ ШКІЛЬНОГО КОЛЕКТИВУ ТА ЙОГО ЧЛЕНІВ НЕРОЗРИВНО ПОВ’ЯЗАНЕ З ВИЗНАЧЕННЯМ МІСЦЯ І РОЛІ КЛАСУ У ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ ШКОЛИ. КОМУНІКАТИВНИЙ КОМПОНЕНТ ПОКАЗУЄ, НАСКІЛЬКИ ШВИДКО РОЗВИВАЮТЬСЯ МІЖОСОБИСТІСНІ СТОСУНКИ, ФОРМУЮТЬСЯ ІНДИВІДУАЛЬНІ І ГРУПОВІ ЦІННІСНІ ОРІЄНТАЦІЇ.
П’ЯТИЙ КОМПОНЕНТ – ДІАГНОСТИКО-РЕЗУЛЬТАТИВНИЙ
ВКЛЮЧАЄ В СЕБЕ ТАКІ ЕЛЕМЕНТИ:
1. КРИТЕРІЇ, ПОКАЗНИКИ І РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ ВИХОВНОЇ РОБОТИ.
2. ФОРМИ, МЕТОДИ І ПРИЙОМИ ВИВЧЕННЯ, АНАЛІЗУ Й ОЦІНКИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ВИХОВНОЇ СИСТЕМИ.
МОДЕЛЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ ВИХОВАННЯ
МОДЕЛЬ ВИХОВНОЇ СИСТЕМИ ШКОЛИ НАПРАВЛЕНА НА ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО ДОСВІДУ ВИХОВАНЦІВ І ВРАХОВУЄ:
Ø СОЦІАЛЬНЕ ЗАМОВЛЕННЯ РІЗНОМАНІТНИХ ЛЮДСЬКИХ СПІЛЬНОТ;
Ø РІВЕНЬ СФОРМОВАНОСТІ У ШКОЛЯРІВ СОЦІАЛЬНИХ КОМПЕТЕНЦІЙ І ДОСВІДУ;
Ø ОСОБЛИВОСТІ ШКОЛИ: УМОВИ, ТРАДИЦІЇ, СКЛАД ПЕДАГОГІЧНОГО КОЛЕКТИВУ ТА МАТЕРІАЛЬНУ БАЗУ.
ШКОЛА ДЛЯ ДИТИНИ Є ЖИТТЄВИМ ПРОСТОРОМ, А НЕ «ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИМ МАЙДАНЧИКОМ» МАЙБУТНЬОГО ЖИТТЯ. ТОМУ ВСЯ ДІЯЛЬНІСТЬ НАШОЇ ШКОЛИ ВИБУДОВУЄТЬСЯ ТАКИМ ЧИНОМ, ЩОБ СПРИЯТИ СТАНОВЛЕННЮ ОСОБИСТОСТІ ЯК ТВОРЦЯ ВЛАСНОГО ЖИТТЯ, УСВІДОМЛЕНОГО ВИБОРУ НЕЮ ВЛАСНОГО ЖИТТЄВОГО ШЛЯХУ.
Мета виховної роботи:
набуття учнями школи соціального досвіду, успадкування духовних надбань нашого народу, досягнення високої культури міжнаціональних взаємин, формування в учнів особистісних ознак громадян української держави; розвиток духовної, фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, трудової та екологічної культури.
Завдання виховної роботи:
• формування громадянина-патріота України, підготовленого до життя з високою національною свідомістю;
• виховання громадянина з демократичним світоглядом і культурою, який не порушує прав і свобод людини та з повагою ставиться до традицій і культури свого народу;
• створення умов для самореалізації особистості, її здібностей, суспільних та власних інтересів;
• виховання в учнів свідомого ставлення до свого здоров'я та здоров'я інших громадян, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров'я.
